Пусть укроет цепи следов моих иней, чтоб никто найти их не мог
А вона, а вона сидітиме сумна

Буде пити - не п'яніти від дешевого вина

Я співатиму для неї аж бринітиме кришталь

Чи хіба зуміє голос подолати цю печаль



Так у світі повелося

Я люблю її волосся

Я люблю її думки й вуста

Та невдовзі прийде осінь

Ми усі розбіжимося

По русифікованих містах



Лиш вона сидітиме сумна

Буде пити - не п'яніти

Від дешевого вина

Моя дівчинко печальна,

Моя доле золота

Я продовжую кричати

Ніч безмежна і пуста...